1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

дорівнювати

«Два та один рівняється трьом», — помилково кажуть інколи, забуваючи, що дієслово рівнятись Має в українській мові інше значення, ніж те, що йому в Цій фразі надають. Рівнятися — значить «уподібнюватися, триматись одної лінії в ряді»: «Ні, Мессіє, я не рівняюся до тебе, ні!» (Леся Українка); «Рівняйся на правофлангового!» (військова команда). Дієслово дорівнювати означає «бути рівнозначним, становити щось»: «Дія дорівнює протидії» (фізичне явище). Отож, у наведеній помилковій фразі треба було написати: «Один та два дорівнює трьом».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорівнювати — дорі́внювати 1 дієслово недоконаного виду ставити в ряд; вважати рівним, однаковим дорі́внювати 2 дієслово недоконаного виду бути рівним, величиною відповідати чомусь Орфографічний словник української мови
  2. дорівнювати — (до кого) прирівнювати, рівняти <�ототожнювати> з; (чому) бути рівним. Словник синонімів Караванського
  3. дорівнювати — [доур’іўн'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. дорівнювати — I -юю, -юєш, недок., дорівняти, -яю, -яєш, док., перех., до кого – чого. Ставити в один ряд із ким-, чим-небудь, вважати рівним, однаковим щодо якості і т. ін. з кимось, із чимось. II -ює, недок., чому. Бути рівним, величиною відповідати чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дорівнювати — ДОРІ́ВНЮВАТИ (бути рівним, величиною відповідати чомусь), РІВНЯ́ТИСЯ рідше, ВИНО́СИТИ зах. Населення України дорівнює кількості населення найбільших держав Європи (з журналу); Так життя своє прожити... Словник синонімів української мови
  6. дорівнювати — ДОРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ДОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., до кого — чого. Ставити в один ряд з ким-, чим-небудь, вважати рівним, однаковим щодо якості, достоїнства з кимось, з чимось. — Що?! Так ти мене до Сагайдака дорівнюєш, дурню нещасний?!... Словник української мови в 11 томах