домовлятися

Домовлятися й умовлятися

Останнім часом із нашої усної й писемної мови майже зникло дієслово вмовлятись, поступившися скрізь перед дієсловом домовлятися: «Я домовлюся з лектором про початок лекції»; «Вони домовлялися про нову зустріч».

Дієслово вмовлятись означає «говорити з кимось, виставляючи якусь умову»: «Дід з чортом, умовляючись, пішли поруч, як товариші» (О. Стороженко); «То було не те місце, про яке ми вмовлялися» (Ю. Яновський), — а дієслово домовлятись означає «закінчувати процес умовляння, довершувати всі вимоги умови»: «Тільки домовся з нею так, щоб вона про мене не знала» (Т. Шевченко); «Домовся з ним про все, щоб не було нікому кривди» (з живих уст).

Не треба забувати й про інші синоніми цих дієслів: годитися, що є синонімом до вмовлятися («Годись на рік». — Марко Вовчок), єднати, що є відповідником російського рядить («Чого в’янеш, моя доню? — стара не спитала, за сивого, багатого тихенько єднала». — Т. Шевченко), договоритися, що є тотожним дієслову домовитися («Договорилась вона так, щоб мені очі зав’язати, і вона мене вела». — Казка).

Отож, у перших двох фразах треба було написати дієслово вмовитися: «Я вмовлюся», «Вони вмовлялися».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домовлятися — ДОМОВЛЯТИСЯ – УМОВЛЯТИСЯ – ЗМОВЛЯТИСЯ Домовлятися, домовитися, -влюся, -вишся. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати щось. Домовлятися про роботу він приїздив сюди в середині лютого (Ю. Літературне слововживання
  2. домовлятися — (досягати певної згоди) договорюватися, погоджуватися. Словник синонімів Полюги
  3. домовлятися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. домовлятися — ДОМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ДОМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. домо́вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. домовлятися — домовля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. домовлятися — [домоўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  7. домовлятися — -яюся, -яєшся, недок., домовитися, -влюся, -вишся; мн. домовляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. домовлятися — Договорюватися, умовлятися, порозуміватися; (на працю) найматися. Словник синонімів Караванського