домовлятися

ДОМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ДОМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. домо́вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь.

А тим часом більшовики на нараді, що відбулась напівлегально в будинку профспілок, домовлялися, — що далі робити (Головко, II, 1957, 432);

Не розібрала Олімпіада, про які справи домовлялися батько з сином (Шиян, Гроза.., 1956, 289);

Ще звечора приїхав [сотник] з Конотопа у село, щоб.. вінчатися з панною хорунжівною Йосиповною, як учора домовилися (Кв.-Осн., II, 1956, 213);

Вони домовились зустрітись завтра о сьомій годині (Вільде, Сестри.., 1958, 394).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домовлятися — (досягати певної згоди) договорюватися, погоджуватися. Словник синонімів Полюги
  2. домовлятися — домовля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. домовлятися — ДОМОВЛЯТИСЯ – УМОВЛЯТИСЯ – ЗМОВЛЯТИСЯ Домовлятися, домовитися, -влюся, -вишся. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати щось. Домовлятися про роботу він приїздив сюди в середині лютого (Ю. Літературне слововживання
  4. домовлятися — Договорюватися, умовлятися, порозуміватися; (на працю) найматися. Словник синонімів Караванського
  5. домовлятися — [домоўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  6. домовлятися — Домовлятися й умовлятися Останнім часом із нашої усної й писемної мови майже зникло дієслово вмовлятись, поступившися скрізь перед дієсловом домовлятися: «Я домовлюся з лектором про початок лекції»; «Вони домовлялися про нову зустріч». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. домовлятися — -яюся, -яєшся, недок., домовитися, -влюся, -вишся; мн. домовляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. домовлятися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови