1. Літературне слововживання

домовлятися

ДОМОВЛЯТИСЯ – УМОВЛЯТИСЯ – ЗМОВЛЯТИСЯ

Домовлятися, домовитися, -влюся, -вишся. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати щось. Домовлятися про роботу він приїздив сюди в середині лютого (Ю.Шовкопляс); [Лікар:] Вас пустять у палату, я домовився (В.Кучер); – Дивися сам, – зітхнула мати. – Змерзнеш – буди мене. – “Домовилися” (Вас. Шевчук).

Умовлятися (вмовлятися), умовитися (вмовитися). Домовлятися один з одним, укладати ділову угоду тощо. Умовляюся з Тимофієм, що “піду” завтра на його дарабі (Г.Хоткевич); Ми умовилися з ним порозмовляти увечері про сценарій (Ю.Яновський); Пан хотів умовитись з ними на ціле літо, до Покрови (І.Нечуй-Левицький).

Змовлятися, змовитися. Погоджувати між собою якісь дії, домовлятися з ким-небудь про щось (переважно таємно). Козаки почали збиратися до дороги та змовлятися, хто з ким мав би тікати (О.Маковей); Ото змовились ми вдвох та й покинули службу в канцелярії (І.Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домовлятися — (досягати певної згоди) договорюватися, погоджуватися. Словник синонімів Полюги
  2. домовлятися — домовля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. домовлятися — Договорюватися, умовлятися, порозуміватися; (на працю) найматися. Словник синонімів Караванського
  4. домовлятися — [домоўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. домовлятися — Домовлятися й умовлятися Останнім часом із нашої усної й писемної мови майже зникло дієслово вмовлятись, поступившися скрізь перед дієсловом домовлятися: «Я домовлюся з лектором про початок лекції»; «Вони домовлялися про нову зустріч». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. домовлятися — -яюся, -яєшся, недок., домовитися, -влюся, -вишся; мн. домовляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. домовлятися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. домовлятися — ДОМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ДОМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. домо́вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь. Словник української мови в 11 томах