домовина

ДОМОВИНА – ДОМОВИНИ

Домовина. 1. Труна. 2. Місце, де поховано померлого; могила.

Домовини, -вин, мн. Обряд домовляння перед весіллям про гостей, подарунки тощо.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домовина — -и, ж. 1》 Місце, де поховано померлого; могила. 2》 Те саме, що труна. До домовини — до смерті. Заганяти в домовину кого — доводити кого-небудь до смерті, прискорювати чию-небудь смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. домовина — И, ж. Ресторан швидкого харчування «Домашня кухня». Давай перекусим. — У Домовину? Словник сучасного українського сленгу
  3. домовина — до (са́мої) домови́ни. До кінця життя, до смерті. Все буде, як було: довіку буде убогий на чужім марнувати свою силу, до домовини не зазнає Маланка кращої долі (М. Фразеологічний словник української мови
  4. Домовина — З часів Давніх містерій, при яких кандидата спочатку покладали у домовину, а відтак витягували звідти, символізує «Воскресіння з мертвих». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. домовина — МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому), ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ) розм.; Я́МА, ДІЛ діал. Словник синонімів української мови
  6. домовина — Домови́на, -ни; -ви́ни, -ви́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. домовина — ДОМОВИ́НА, и, ж. 1. Місце, де поховано померлого; могила. — Чи пронизала тебе вража куля у бої [бою]?.. І загребли твої кості з кінськими кістками в одну домовину? (Мирний, II, 1954, 65); *У порівн. Було темно, мов у домовині (Кач., II, 1958, 421). Словник української мови в 11 томах
  8. домовина — домови́на іменник жіночого роду труна Орфографічний словник української мови
  9. домовина — 1. могила; 2. труна, ГРІБ, деревище. Словник синонімів Караванського
  10. домовина — Домовина, -ни ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. ум. домовинка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101. Словник української мови Грінченка