домашній

Домашній і свійський

«По двору ходило багато домашньої птиці», — читаємо в одному сучасному оповіданні, де автор не замислився над різницею слів домашній і свійський.

Прикметник домашній означає «той, що живе в домі або стосується дому»: «Домашнього злодія не встережешся» (М. Номис); «Іван хоче оповідати про своє життя домашнє» (М. Коцюбинський), а свійський — «не дикий, приручений»: «Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лупить» (О. Стороженко); «На цвинтарі поміж бабами та дівчатами дибали чотири свійські журавлі» (І. Нечуй-Левицький). Миша — дика тварина, але коли вона живе в хаті, її звуть домашньою мишею на відміну від такої ж дикої — польової, що водиться в полі.

Слово свійський буває синонімом слова звичний: «Соломія затулила вуха й заплющила очі. Ця пітьма більш знайома, більш свійська, не так мучила її» (М. Коцюбинський). Інколи ним користуються як відповідником до російського нашенский: «Колись шляхта та свійська старшина в ярмо запрягали» (П. Конура).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домашній — [домашн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. домашній — дома́шній прикметник Орфографічний словник української мови
  3. домашній — дома́шнє (роди́нне, сіме́йне) во́гнище. Своя оселя, родина, сім’я. По довголітній розлуці він вернув до свойого (свого) домашнього огнища! (І. Франко); — Ставши під сухими дубами, обернулась на своє родинне вогнище, яке пригасло ось такої прикрашеної в цвіт і щебет вродливої весни... (Є. Гуцало). Фразеологічний словник української мови
  4. домашній — Дома́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. домашній — ДОМА́ШНІЙ, я, є. 1. Прикм. до дім 2, 3. В полі хлопці працювали самостійно, були на однакових правах з робітниками, студентами й домашніми господарками (Кучер, Чорноморці, 1956, 109); //Стос. до дому (у 2, 3 знач.). Словник української мови в 11 томах
  6. домашній — див. свійський Словник синонімів Вусика
  7. домашній — Домашній, -я, -є = домовий. Домашнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Левиц. І. 173. Словник української мови Грінченка
  8. домашній — -я, -є. 1》 Прикм. до дім 2), 3). || Стос. до дому (у 2, 3 знач.). || Який виконується дома. || Який не купується, а виготовляється дома. || Якого одягають або носять дома. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. домашній — Хатній, домовий; (учитель) приватний, сімейний, родинний; (тютюн) доморослий, доморобний, не купований; мн. ДОМАШНІ, свої, ближні, кревні. Словник синонімів Караванського
  10. домашній — ДОМА́ШНІЙ (який стосується житла, сім'ї, що в ньому мешкає, тощо), ХА́ТНІЙ, СВІ́ЙСЬКИЙ (про тварин, які живуть у домі або приручені); ДОМОРО́СЛИЙ, ДОМОРО́ЩЕНИЙ (вирощений удома). — Я сама більше од усього люблю.. Словник синонімів української мови