домашній

ДОМА́ШНІЙ (який стосується житла, сім'ї, що в ньому мешкає, тощо), ХА́ТНІЙ, СВІ́ЙСЬКИЙ (про тварин, які живуть у домі або приручені); ДОМОРО́СЛИЙ, ДОМОРО́ЩЕНИЙ (вирощений удома). — Я сама більше од усього люблю.. тихе, домашнє життя, люблю мир та спокій та хатнє господарство (І. Нечуй-Левицький); Кілька свійських білих качок вишикувались перед дверима хати і.. чекали на господиню, що винесе їм їсти (О. Досвітній); Бички в нас були, пара доморослих, — самі вигодували й викохали, такі гарні (Б. Грінченко); Найбільш поширеними були такі доморощені ранньостиглі сорти (картоплі), як "біла майка" та "червона майка" (з газети).

РОДИ́НА (група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом), СІМ'Я́, СІМЕЙСТВО заст., ЧЕ́ЛЯДЬ діал., ПОСІМЕ́ЙСТВО діал., ФАМІ́ЛІЯ розм.; ХА́ТА, ДОМА́ШНІ (така група людей, котра перебуває в одному приміщенні). В родині Олекси Бессараба — свято. Народився син (П. Кочура); Хороша сім'я — мов хороша пісня: і співається легко, і в роботі допомагає, і люди нею тішаться (О. Гуреїв); Ця служба в панотця була для Івана дуже догідна, бо не міг ніде інде стільки заробити, аби вигодувати таку челядь (Лесь Мартович); Дзвонив Марченко, нагадував чорноусівському посімейству, що пора й честь знати — іти до нього на весілля (В. Минко); — Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Хата мовчала. Клим у задумі слухав синову річ (К. Гордієнко); Тихенько, щоб не розбудити своїх домашніх, які вже спали, він встав з постелі, вийшов на подвір'я (А. Шиян).

РОДИ́ННИЙ, СІМЕ́ЙНИЙ, РОДИЧІ́ВСЬКИЙ розм., ФАМІ́ЛЬНИЙ розм., ФАМІЛІ́ЙНИЙ розм.; ДОМА́ШНІЙ, ДОМО́ВИЙ. — Пор. 1. роди́на.

САМОРО́БНИЙ, ДОМОРО́БНИЙ, ДОМА́ШНІЙ. На саморобних верстатах працювали.. молоді столяри (А. Шиян); Як живі, встали перед очима Бондарі — Василь і Настя: він у доморобній свиті, у великих чоботях (С. Васильченко); Діти сумно дивилися на труну, покриту кусником домашнього полотна (Н. Кобринська).