1. Словник української мови в 11 томах

досадливо

ДОСА́ДЛИВО. Присл. до доса́дливий.

Максим пішов услід за Качковським, досадливо знизавши плечима (Л. Укр., III, 1952, 666);

— Ех-ха-а! — хтось протягнув досадлио й журно (Шиян, Баланда, 1957, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досадливо — доса́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. досадливо — Присл. до досадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досадливо — див. тривожно Словник синонімів Вусика