1. Словник української мови в 11 томах

досадний

ДОСА́ДНИЙ, а, е. Який викликає досаду.

Коли б не оця досадна рана, він знявся б як стій і пішов на роботу (Коцюб., II, 1955, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досадний — Виразний, переконливий [II,IV] — виразний, докладний, чіткий, ясний [V] Словник з творів Івана Франка
  2. досадний — доса́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. досадний — -а, -е. Який викликає досаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. досадний — НЕПРИЄ́МНИЙ (який викликає почуття незадоволення, жалкування, досади тощо), ПРИ́КРИЙ, КА́ПОСНИЙ розм.; ДОСА́ДНИЙ (перев. зі сл. недогляд, помилка, непорозуміння, випадок і т. ін. Словник синонімів української мови