1. Словник української мови в 11 томах

досвідчений

ДОСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Який має досвід (у 1 знач.), великі знання в якій-небудь галузі і т. ін.

Досвідчені бригадири справлялися з роботою добре (Кач., І, 1958, 434);

Йому, досвідченому інженерові, хочеться глянути на нове, юне покоління колгоспної молоді (Шиян, Гроза.., 1956, 545);

// Який має життєвий досвід.

І хто ж кого підвів? Семен — його [Романа], розумного, хитрого, досвідченого!.. (Коцюб., І, 1955, 112);

Досвідченіший у житті Кузька відразу зметикував, у чому справа (Донч., VI, 1957, 9);

// Призвичаєний, натренований (про зір, слух і т. ін.).

Все-таки для досвідченого вуха дисонанси часом прориваються (Л. Укр., V, 1956, 246);

Курбала відклав набік молоток, узяв кайло і легенькими досвідченими ударами почав відбивати шмат за шматом.. м’яку руду (Досв., Вибр., 1959, 196);

Праця в неї [сортувальниці] немудра, але вимагає досвідченого ока (Рад. Укр., 24.VІ 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досвідчений — (який має досвід) бувалий, тертий; грамотний, вправний/у стріляний горобець, старий вовк, зуби з'їсти на чомусь, собаку з'їсти на чому. Словник синонімів Полюги
  2. досвідчений — досві́дчений прикметник Орфографічний словник української мови
  3. досвідчений — (про людину, яка багато бачила, зазнала у своєму житті) стріляна птиця; стріляний (обстріляний) птах; стріляний (старий) горобець; старий вовк; стріляний (обстріляний) вовк; бита голова; битий жак. Словник фразеологічних синонімів
  4. досвідчений — Бувалий, спокушений, БИТИЙ, спрактикований, о. кований на всі чотири, хто знає що до чого /має досвід, бував у бувальцях, був на коні й під конем, падав не з одного коня, старий вовк, р. дійшлий, досвідний, (око) призвичаєний, натренований, знавецький, жм. наламаний; (руку) набитий, вправний. Словник синонімів Караванського
  5. досвідчений — [доусв’іджчеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. досвідчений — -а, -е. Який має досвід (у 1 знач.), великі знання в якій-небудь галузі і т. ін. || Який має життєвий досвід. || Призвичаєний, натренований (про зір, слух і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. досвідчений — див. бувалий; умілий Словник синонімів Вусика
  8. досвідчений — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. Словник синонімів української мови
  9. досвідчений — Досві́дчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)