досипання
ДОСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. досипа́ти².
З того.. двору одна за одною виїздили вантажні автомашини. Он воно що вчувалося їй [дівчині] щоразу в солодкім ранковім досипанні! (Ле, В снопі.., 1960, 204).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me