1. Словник української мови в 11 томах

доскональний

ДОСКОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Докладний, грунтовний, точний.

Мистецтво — це доскональне відображення природи, життя (Життя Саксаганського, 1957, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доскональний — доскона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. доскональний — -а, -е. Докладний, ґрунтовний, точний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доскональний — див. досконалий Словник синонімів Вусика
  4. доскональний — Доскональний, -а, -е = досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217. Словник української мови Грінченка