доспівувати
ДОСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. Закінчувати співати; співати до кінця.
Молода дівчина похиляє трохи голову й доспівує (Коб., III, 1956, 403);
Ксеня, дивлячись услід отим рухливим вогникам [барж, буксирів], доспівує.. пісеньку (Шиян, Гроза.., 1956, 733);
Вони тихо доспівали пісню, глянули один на одного, потім почали другу (Собко, Біле полум’я, 1952, 27);
Кирило подивився в бік дверей і не доспівав (Довж., Зач. Десна, 1957, 133).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доспівувати — доспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доспівувати — -ую, -уєш, недок., доспівати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Закінчувати співати; співати до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доспівувати — Доспівувати, -вую, -єш сов. в. доспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Допѣвать, допѣть. Словник української мови Грінченка