достигання

ДОСТИГА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. достига́ти.

Зернові культури в період достигання майже не беруть води з грунту (Бур’яни.., 1957, 156);

Виношуванням [сюжету] я назвав би достиганням, певним оформленням думок (Ірчан, II, 1958, 444).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достигання — достига́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. достигання — -я, с. Дія і стан за знач. достигати. Великий тлумачний словник сучасної мови