достовірність
ДОСТОВІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до достові́рний.
Практика підтверджує достовірність об’єктивних наукових знань, розбиває, відкидає ненаукові, неспроможні погляди (Біогр. Леніна, 1955, 103);
— А я вже думав, що під сумнів берете достовірність цього документа (Кучер, Трудна любов, 1960, 112).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- достовірність — достові́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- достовірність — [достоув’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- достовірність — -ності, ж. Абстр. ім. до достовірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- достовірність — ДОСТОВІРНІСТЬ, вірогідність — термін, що позначає сприйняття істини чи переконань в істинності певного знання. Якщо Д. характеризує відповідність знання дійсності, вона фіксує фактичну істинність. Філософський енциклопедичний словник