1. Словник української мови в 11 томах

дотеперішній

ДОТЕПЕ́РІШНІЙ, я, є. Який був у минулому, стос. до минулого.

Найбільше голосів падало на старого, дотеперішнього війта (Фр., VIII, 1952, 16);

Історія всіх дотеперішніх суспільств рухалась у класових протилежностях, які в різні епохи складалися по-різному (Комун. маніф., 1947, 33);

Кожний дальший день за два дотеперішні стане (Круш., Буденний хліб.., 1960, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотеперішній — дотепе́рішній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дотеперішній — Давнішній, давніший, не теперішній, не сучасний, колишній, минулий Словник синонімів Караванського
  3. дотеперішній — -я, -є. Який був у минулому, стос. до минулого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дотеперішній — див. колишній Словник синонімів Вусика
  5. дотеперішній — МИНУ́ЛИЙ (який пройшов, існував колись; пов'язаний з часом, який пройшов), КОЛИ́ШНІЙ, ПЕРЕ́ЙДЕНИЙ, ДОТЕПЕ́РІШНІЙ, ТОДІ́ШНІЙ, ТОГОЧА́СНИЙ, ПРОЙДЕ́ШНІЙ розм., БУ́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. дотеперішній — Дотепе́рішній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)