1. Словник української мови в 11 томах

доточений

ДОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доточи́ти¹.

Синю сатинову сорочку.. оперізував доточений.. вузенький пояс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доточений — дото́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. доточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доточити I. Великий тлумачний словник сучасної мови