доточення

ДОТО́ЧЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. доточи́ти¹.

2. Те, чим доточене що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доточення — дото́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. доточення — -я, с. 1》 Дія за знач. доточити I. 2》 Те, чим доточене що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови