1. Словник української мови в 11 томах

дочищати

ДОЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док., перех. Закінчувати чистити що-небудь (у 1, 2 знач.); чистити до кінця, до якоїсь межі.

Мить-ко, поставивши ногу на підніжку, хапаючись, дочищає чобота (Головко, І, 1957, 384);

На буряках вона застала Христю Кавунову, що дочищала останні накопані корені (Кучер, Трудна любов, 1960, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дочищати — дочища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дочищати — -аю, -аєш, недок., дочистити, -чищу, -чистиш, док., перех. Закінчувати чистити що-небудь (у 1, 2 знач.); чистити до кінця, до якоїсь межі. Великий тлумачний словник сучасної мови