дочитуватися

ДОЧИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОЧИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. розм. Читати до якого-небудь місця, до якоїсь межі.

От вийшов він [панотець] і каже: «А нуте, панове-миряни, годі дрімати: от дяк уже дочитується до кінця, скоро випущу» (Кв.-Осн., II, 1956, 107);

[Кирило:] Як тільки дочиталися до хреста, я луп очима: стоїть мацапура попліч мене (Кроп., II, 1958, 12).

2. розм. Довго і багато читаючи, зазнавати неприємних наслідків.

3. тільки недок. Пас. до дочи́тувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me