дошкулювати
ДОШКУ́ЛЮВАТИ див. дошкуля́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дошкулювати — дошку́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дошкулювати — див. дошкуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дошкулювати — див. кривдити Словник синонімів Вусика
- дошкулювати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док. Словник синонімів української мови