1. Словник української мови в 11 томах

дошукувати

ДОШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Шукати, підбирати що-небудь потрібне.

Вона дошукувала акорди акомпанементу якоїсь пісні (Коб., III, 1956, 402).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дошукувати — дошу́кувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. дошукувати — -ую, -уєш, недок., дошукати, -аю, -аєш, док., перех., діал. Шукати, підбирати що-небудь потрібне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дошукувати — ДОБИРА́ТИ (вибираючи, знаходити найвідповідніше для чогось), ПІДБИРА́ТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ПІДШУ́КУВАТИ, ПРИБИРА́ТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ діал.; ПІДСТАВЛЯ́ТИ (за певним зразком); ПРИДУ́МУВАТИ (перев. слово, фразу тощо). — Док. Словник синонімів української мови