дошукуватися

ДОШУ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОШУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Наполегливо шукаючи, намагатися знайти кого-, що-небудь.

Отак дошукувались, дошукувались винуватого та й плюнули (Мирний, IV, 1955, 247);

Німець почав діяти мовчки: всюди зазирав, усе перегортав, чогось старанно дошукувався (Ле, Мої листи, 1945, 223);

Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь, дошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався, дав йому волю (Гончар, Тронка, 1963, 54).

2. Докладаючи зусиль, дізнаватися про що-небудь.

Я навчилась не тільки добачувати життєві явища, але дошукуватись їх причин та наслідків (Вільде, Пов. і опов., 1949, 32);

— А чи мені на старість кидати замок і їхати в поле правди дошукуватися! (Ле, Наливайко, 1957, 215).

3. тільки недок. Пас. до дошу́кувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дошукуватися — дошу́куватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дошукуватися — Розшукувати, вишукувати, шукати; (/до> правди) докопуватися, доскіпуватися. Словник синонімів Караванського
  3. дошукуватися — -уюся, -уєшся, недок., дошукатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Наполегливо шукаючи, намагатися знайти кого-, що-небудь. 2》 Докладаючи зусиль, дізнаватися про що-небудь. 3》 тільки недок. Пас. до дошукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дошукуватися — див. шукати Словник синонімів Вусика
  5. дошукуватися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. дошукуватися — Дошукуватися, -куюся, -єшся сов. в. дошукатися, -каюся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться. Заховає кінці так, що ні жоден чоловік не дошукається до правди. Кв. 279. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22. Словник української мови Грінченка