1. Словник української мови в 11 томах

драбиночка

ДРАБИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до драби́нка.

До тину між деревами драбину я припну. Угору по драбиночці аж вісім раз ступну (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 59);

Їхав чумак із Криму додому, На драбиночку схилився, На драбиночку схилився, гей! Дуже, дуже зажурився (Укр.. лір. пісні, 1958, 535).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драбиночка — драби́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. драбиночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до драбина. Великий тлумачний словник сучасної мови