1. Словник української мови в 11 томах

драненький

ДРАНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до дра́ний.

Кожушок був.. драненький та задубілий (Мик., Кадильниця, 1959, 4);

У Василька на голові була облізла шапка, а на плечах драненька сорочка в синю смужку (Панч, II, 1956, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драненький — дране́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. драненький — -а, -е. Пестл. до драний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. драненький — див. дірявий; драний Словник синонімів Вусика
  4. драненький — Драненький, -а, -е ум. отъ драний. Словник української мови Грінченка