драповий

ДРА́ПОВИЙ, а, е. Прикм. до драп;

// Зробл. з драпу.

Між чорними сіртуками сіріли драпові тонкі свитки, червоніли мережки вишиваних сорочок (Н.-Лев., І, 1956, 624);

Поїзд прийде о дев’ятій.. Прикмети [підпільника]: драпове пальто, великі окуляри (Кач., II, 1958, 62);

*Образно. Дівчата щиро сміялися, і сержант зненацька впіймав себе на тому, що сам він теж мимоволі посміхається комусь у драпову спину (Гончар, Новели, 1954, 153).