1. Словник української мови в 11 томах

дробовичок

ДРОБОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш. —пестл. до дробови́к.

— Шагом марш! — крикнув Гнат і торкнувся дулом до плеча [Кузя].. — Ти що на радянську владу набалакуєш? Фашистів чекаєш? Ану, здай дробовичок (Тют., Вир, 1964, 303).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дробовичок — дробовичо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дробовичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до дробовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дробовичок — Дробовик, -ка м. Охотничье ружье. Аф. 394. ум. дробовичок. Словник української мови Грінченка