1. Словник української мови в 11 томах

дропак

ДРОПА́К, а́, ч., розм. Танець, що виконується в швидкому темпі з притупуванням.

Ой пішла б я на музики… да вдарила дропака (Сл. Гр.).

◊ Да́ти дропака́ — швидко втекти, побігти.

Абсест Троянець був сердитий, Згадав Ентелла-козака, Зробився мов несамовитий, Чимдуж дав відтіль дропака (Котл., І. 1952, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дропак — дропа́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дропак — -а, ч., розм. Танець, що виконується в швидкому темпі з притупуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дропак — ТРОПА́К (народний танець, за характером виконання близький до гопака), ГОЦА́К розм., ДРОПА́К діал. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (П. Чубинський); Усі чоботи свої пробив (Масляк), вибиваючи гоцака (Г. Словник синонімів української мови
  4. дропак — Дропак, -ка м. Родъ танца, трепака. Ой пішла б я на музики.... да вдарила дропака. н. п. Дропака діти. Убѣжать. Чим дуж дав відтіль дропака. Котл. Ен. II. 16. Словник української мови Грінченка