дросель

ДРО́СЕЛЬ, я, ч.

1. техн. Пристрій у вигляді клапана, заслінки і т. ін. для регулювання тиску рідини, пари або газу.

Дросель був відрегульований, в мотор надходила хороша суміш (Ільч., Вибр., 1948, 120);

Київський завод «Транссигналі» виготовляє дроселі (Рад. Укр., 23.III 1958, 4).

2. ел. Котушка з електричного провідника, що має великий індуктивний опір і вмикається в електричне коло для регулювання сили струму.

Прилад для контролю якості обмоток, котушок, дроселів складається з генератора низької частоти, підсилювача, індикатора балансу та блоку живлення (Знання.., 6, 1965, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дросель — дро́сель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дросель — Дроссель — throttle (valve), choke, constrictor — *Drossel, Drosselklappe, Drosselventil, Drosselspule, Selbstinduktionsspule – 1) Пристрій у вигляді клапана, заслінки і т.ін. для регулювання тиску рідини, пари або газу (пропускання їх по трубопроводах). Гірничий енциклопедичний словник
  3. дросель — -я, ч. 1》 тех. Пристрій у вигляді клапана, заслінки і т. ін. для регулювання тиску рідини, пари або газу. 2》 ел. Котушка з електричного провідника, що має великий індуктивний опір і вмикається в електричне коло для регулювання сили струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дросель — 1. хлипак 2. навитка Словник чужослів Павло Штепа
  5. дросель — дро́сель (нім. Drossel, від drosseln – душити, скорочувати) 1. Котушка індуктивності в електричному колі для усунення змінної складової струму в цьому колі, розділення чи обмеження сигналів різної частоти (електричний Д.). Словник іншомовних слів Мельничука