1. Словник української мови в 11 томах

дружелюбний

ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який виражає дружелюбність, пройнятий дружелюбністю; приязний.

Люди дружелюбні, компанійські люблять теплі кольори, а замкнуті, небалакучі віддають перевагу холодним (Веч. Київ, 26.ХІ 1966, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружелюбний — дружелю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дружелюбний — -а, -е. Який виражає дружелюбність, пройнятий дружелюбністю; приязний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дружелюбний — Приятельський, див. дружній Словник чужослів Павло Штепа
  4. дружелюбний — див. Добрий; дружній Словник синонімів Вусика
  5. дружелюбний — ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами). Словник синонімів української мови