дружба
ДРУ́ЖБА¹, и, ж. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір’я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін.
Ми все в Латипові уста Внесем,.. докажем, Що з Турном дружба єсть пуста (Котл., І, 1952, 271);
— Нехай наша дружба з великою Руссю буде тісна й нерозривна довіку! (Кач., II, 1958, 513);
Морально-політична єдність радянського суспільства, дружба народів СРСР, радянський патріотизм стали рушійними силами в нашій країні (Рад. Укр., 22.УІ 1951,1).
ДРУ́ЖБА², и, ч., заст., діал. Товариш молодого, що бере участь у весільному обряді.
То було весілля в жандармів і в одного з них «Эф» [Фідлер] був за дружбу (Коцюб., III, 1956, 181);
У суботу рано Марія з дружками, а я з дружбами, з Іваном та ще з одним хлопцем, обійшли і своїх, і вижинівських, запросили на весілля (Мур., Бук. повість, 1959, 38);
// Особа, що тримає вінець над головою молодого чи молодої в час вінчання і перебуває при них під час весільного обряду.
Я бачив її.., а коло неї його, ..гарного мужчину, з чорною.. бородою, що був її дружбою (Коб., III, 1956, 44).
Значення в інших словниках
- Дружба — Дру́жба іменник жіночого роду населений пункт Орфографічний словник української мови
- дружба — Приязнь, дружність, товаришування, приятельство, співдружба, співдружність, поет. братерство, побратимство; У ФР. прихильність, довіра, взаємність, взаємопоміч; (весільний) товариш молодого, дружка. Словник синонімів Караванського
- дружба — [дружба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
- дружба — I -и, ж. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін. II -и, ч., заст., діал. Товариш молодого, що бере участь у весільному обряді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дружба — 1. приятельство, приязнь 2. це див. шафер Словник чужослів Павло Штепа
- дружба — Берись дружно — не буде сутужно. Берися дружно, та не буде трудно. У гурті всім легше працюється. Давай дружити: то я до тебе, то ти мене до себе. Іронічно про того, хто любить ходити в гості, але не любить приймати гостей. Приповідки або українсько-народня філософія
- Дружба — I нафтопровід у Європі, один із найдовших у світі (спільна інвестиція країн РЕВ); довж. понад 5200 км; транспортування нафти-сирцю із Волзько-Уральського басейну в Росії до Білорусі, Польщі та Німеччини (пн. гілка), України, Словаччини, Угорщини. Універсальний словник-енциклопедія
- дружба — ДРУЖБА — міжособисті стосунки, що виникають внаслідок індивідуального вибору, ґрунтуються на спільності духовних інтересів та взаємній прихильності. Слово "Д. Філософський енциклопедичний словник
- дружба — ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт. Словник синонімів української мови
- дружба — Дружба, -би 1) ж. Дружба. Услужіте мені службу, покажіте дружбу. Кв. І. 34. 2) об. Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. Словник української мови Грінченка