дружба

1. приятельство, приязнь

2. це див. шафер

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружба — Дружба, -би 1) ж. Дружба. Услужіте мені службу, покажіте дружбу. Кв. І. 34. 2) об. Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. Словник української мови Грінченка
  2. дружба — ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт. Словник синонімів української мови
  3. дружба — [дружба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
  4. дружба — Приязнь, дружність, товаришування, приятельство, співдружба, співдружність, поет. братерство, побратимство; У ФР. прихильність, довіра, взаємність, взаємопоміч; (весільний) товариш молодого, дружка. Словник синонімів Караванського
  5. дружба — ДРУЖБА — міжособисті стосунки, що виникають внаслідок індивідуального вибору, ґрунтуються на спільності духовних інтересів та взаємній прихильності. Слово "Д. Філософський енциклопедичний словник
  6. Дружба — I нафтопровід у Європі, один із найдовших у світі (спільна інвестиція країн РЕВ); довж. понад 5200 км; транспортування нафти-сирцю із Волзько-Уральського басейну в Росії до Білорусі, Польщі та Німеччини (пн. гілка), України, Словаччини, Угорщини. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Дружба — Дру́жба іменник жіночого роду населений пункт Орфографічний словник української мови
  8. дружба — I -и, ж. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін. II -и, ч., заст., діал. Товариш молодого, що бере участь у весільному обряді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. дружба — Берись дружно — не буде сутужно. Берися дружно, та не буде трудно. У гурті всім легше працюється. Давай дружити: то я до тебе, то ти мене до себе. Іронічно про того, хто любить ходити в гості, але не любить приймати гостей. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. дружба — ДРУ́ЖБА¹, и, ж. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір’я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін. Ми все в Латипові уста Внесем,.. докажем, Що з Турном дружба єсть пуста (Котл. Словник української мови в 11 томах