друкувати
ДРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Відтворювати тексти, цифри, малюнки і т. ін. друкарським способом.
Чи не можна б друкувати 4-ту книжку на такому грубому папері, як дві попередніх? (Коцюб., III, 1956. 259);
— Чудак —чоловік! Де ж паперу на твої грамоти дістати? Бачиш, газети на обгорточному [обгортковому] друкуємо, а мандати вистукуємо на другому боці архівів (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 14);
// Випускати в світ; видавати.
Саме тепер друкує [Видавнича спілка] в Києві шосту книжку моїх оповідань, куди ввійде те, що написане в останні часи (Коцюб., III, 1956, 458);
Тут [на комбінаті преси] набиратимуть і друкуватимуть 13 республіканських газет і 19 журналів (Наука.., 7, 1958, 35).
2. Уміщувати в пресі; публікувати.
Не знаю, чи можна ті поправки, що я поробив, і ті додатки друкувати без того, щоб знову не подавати рукописі в цензуру? (Мирний, V, 1955, 391);
В 1892 р. Франко разом з Павликом друкував у додатках до журналу «Народ» — «Комуністичний маніфест» (Рад. літ-во, 18, 1955, 152);
// Уміщувати на своїх сторінках (про газети, журнали і т. ін.).
«Зоря» має чимало моїх віршів і дещо з прози, але нічого не друкує, хоч і назад не завертає (Л. Укр., V, 1956, 42);
Три роки журнал «Нива» друкував малюнки боїв бурських інсургентів проти англійського війська (Смолич, II, 1958, 9).
3. Відтворювати текст друкарською машинкою.
Вдень вона друкує у конторі зведення про нафтовий видобуток (Донч., II, 1956, 27);
Червоноармієць з перев’язаною головою поглянув на нього і продовжував далі друкувати (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 160).
Значення в інших словниках
- друкувати — друкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- друкувати — Друкува́ти. Пліткувати. Роблю Вас лише на те уважним, аби Ви з нею дуже одверто не говорили, бо вона дуже друкує, так як і її найстарша сестра і брат, і відтак розповідає несотворенні речі (Коб., Листи, 54, 354) // порівн. нім. Українська літературна мова на Буковині
- друкувати — Видавати, випускати у світ, публікувати, оприлюднювати; (на машинці) писати. Словник синонімів Караванського
- друкувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Відтворювати тексти, цифри, малюнки і т. ін. друкарським способом. || Випускати в світ; видавати. 2》 Уміщувати в пресі; публікувати. || Уміщувати на своїх сторінках (про газети, журнали і т. ін.). 3》 Відтворювати текст друкарською машинкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- друкувати — ДРУКУВА́ТИ (на друкарській машинці), СТУ́КАТИ розм., НАСТУ́КУВАТИ розм. — Док.: надрукува́ти, ви́друкувати, насту́кати. Вдень вона друкує у конторі зведення про нафтовий видобуток (О. Донченко); Їй літери тремтіли в очах і в голові. О радість юна, де ти?. Словник синонімів української мови
- друкувати — Друкува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- друкувати — Друкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Печатать. Словник української мови Грінченка