1. Словник української мови в 11 томах

друшляк

ДРУШЛЯ́К, а́, ч. Посудина з дірочками, що служить для проціджування або протирання їжі.

Балашиха одцідила їх [вареники] на друшляк і подала на стіл (Н.-Лев., II, 1956, 320);

Дружині полковника прислано повну кухню — цілий мішок білих каструль, чайників, ложок, мисок, друшляків і іншого добра (Ю. Янов., II, 1958, 277).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. друшляк — друшля́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. друшляк — -а, ч. Посудина з дірочками, що служить для проціджування або протирання їжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. друшляк — Ситечко, сито, цідилко, цідилок Словник чужослів Павло Штепа
  4. друшляк — (-а) ч.; муз. Домра. ПСУМС, 23. Словник жарґонної лексики української мови
  5. друшляк — Друшля́к, -ка́; -ляки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. друшляк — Друшляк, -ка м. 1) Родъ металлическаго или глинянаго ситца, сосудъ съ дырочками въ днѣ, чрезъ который сцѣживаютъ воду съ варениковъ, лапши, макаронъ и т. п. 2) Родъ шубки-безрукавки или длиннаго суконнаго жилета. Вх. Лем. 412. Словник української мови Грінченка