дряпати
ДРЯ́ПАТИ¹, аю, аєш, недок.
1. перех. Зачіплюючи чим-небудь гострим, твердим, робити подряпини.
Попереду підмажемо колеса, Щоб млин не торохтів І шестерня довготелеса Не дряпала боків (Гл., Вибр., 1957, 211);
Вона [квочка] дзьобала Петруся в лоб, у голову, била його крилами, дряпала пазурами… (Донч., VI, 1957, 132);
// неперех. Шкрябати, дерти по чому-небудь.
Одна [собака], добігши до самого віконця, заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю (Стор., І, 1957, 391);
В кишенях він завжди носив коробочки з різними жуками, і ті жуки дряпали, шелестіли, скреблися в коробочках (Донч., IV, 1957, 44).
2. перех. і без додатка, перен., розм. Писати, креслити нечітко, нерозбірливо, недбало.
Я така рада завжди, коли отримаю «графійку» [листа] від моєї Лілеї лілейної! Так же вона славно дряпає завжди і такого багато різного наскребе (Л. Укр., V, 1956, 390);
Вірші дряпав, як умів (Перв., II, 1958, 79);
Андрій дряпає гвіздком якісь лінії — вони йдуть вздовж і впоперек і мають показати план заводських будівель (Ю. Янов., IV, 1959, 14).
3. перех. і без додатка, розм., зневажл. Мілко орати.
[Роман:] Замість того, щоб обробляти [землю].., наш брат тільки дряпа і всі надії склада на бога (Кроп., II, 1958, 13);
Була ти колись і німа, і глуха. Як схилена в полі билина, І дряпала лан твій трухлява соха, І плакала ти, Україно… (Бичко, Вогнище, 1959, 153).
4. перех., перен. Подразнювати що-небудь, роздратовувати.
Дим в’їдався в очі, дряпав горло — все навколо проймав його гіркий, ядучий запах (Жур., Вечір.., 1958, 286).
ДРЯ́ПАТИ² див. дра́пати.
Значення в інших словниках
- дряпати — дря́пати 1 дієслово недоконаного виду шкрябати дря́пати 2 дієслово недоконаного виду тікати Орфографічний словник української мови
- дряпати — (лапами) шкрябати, скребти, дерти, дряпатися; (вірші) писати, базґрати; (горло) подразнювати, дратувати. Словник синонімів Караванського
- дряпати — I -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Зачіплюючи чим-небудь гострим, твердим, робити подряпини. || неперех. Шкрябати, дерти по чому-небудь. 2》 перех. і без додатка, перен., розм. Писати, креслити нечітко, нерозбірливо, недбало. 3》 перех. і без додатка, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дряпати — I видирати, видраювати, видряпувати, вишкрібати, вишкрябати і вишкрябувати, дерти, драїти, драти, драяти, шкребти, шкрябати II див. боронувати; терти Словник синонімів Вусика
- дряпати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
- дряпати — Дряпати, -паю, -єш гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. МВ. І. 76. Дивись, кіт як дряпає. Харьк. (Собаки) заскіглили і стали дряпати лапами. Стор. МПр. 112. 2) Царапать, плохо писать. Словник української мови Грінченка