дряпатися
ДРЯ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Мати звичку, любити дряпати ( див. дря́пати¹ 1).
Вона в нього догадлива, ревнива і дряпається, мов кицька (Стельмах, Хліб.., 1959, 271);
// Те саме, що дря́пати¹ 1.
Маринка пручалася, дряпалася, рвалася до матері у кухню (Мирний, III, 1954, 155);
Хоч як дряпалася, хоч як кусалася вона, Горпині скрутили [татари] руки за спину й кинули до зв’язаних дівчат (Тулуб, Людолови, І, 1957, 140);
// Піддаватися нанесенню подряпин.
Механічні властивості [органічного скла] недосить високі (легко дряпається) (Автомоб., 1957, 326).
2. Дряпати один одного.
Вони [Раду і Маріуца] налітали одно на одного, бились грудьми, ..кусались і дряпались, як коти (Коцюб., І, 1955, 374);
Ми.. вчепились один в одного, як звірята, качалися по піску, бились, дряпались (Вас., IV, 1960, 11).
3. Шкрябати по чому-небудь, дертися кігтями, намагаючись проникнути кудись.
Скочила [кішка] вгору до вікна і дряпається: «Мняв… мняв… мняв…» (Калин, Закарп. казки, 1955, 34);
Часом він [барс] випускав довжелезні білі кігті і починав дряпатись, намагаючись розламати клітку (Трубл., II, 1955, 119).
4. розм. З труднощами пробиратися вперед і вгору, зачіплюючись за що-небудь.
Всі троє мовчки спускались униз, а далі звернули вбік од села і йшли так версти зо дві, то спускаючись, то дряпаючись по горбах (Коцюб., І, 1955, 353);
Руками й ногами дряпалися [вояки], підпирались рушницями, падали, піднімались і знову лізли (Ірчан, II, 1958, 221);
// Лізти куди-небудь.
Ради цього дива не варт і по драбині дряпаться (Н.-Лев., III, 1956, 337);
Макс Габер дряпався вже на стовп, добирався до дроту (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 91);
*Образно. Барвисті килими звисали через бильця балконів, угору дряпався зелений виноград (Жур., Вечір.., 1958, 376).
Значення в інших словниках
- дряпатися — дря́патися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дряпатися — Дряпати; (- кота) шкрябати, скребтися, дертися; (на стовп) лізти, здиратися, видиратися. Словник синонімів Караванського
- дряпатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Мати звичку, любити дряпати (див. дряпати I 1)). || Те саме, що дряпати I 1). || Піддаватися нанесенню подряпин. 2》 Дряпати один одного. 3》 Шкрябати по чому-небудь, дертися кігтями, намагаючись проникнути кудись. 4》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дряпатися — див. лізти Словник синонімів Вусика
- дряпатися — ВИЛА́ЗИТИ (лізти нагору, чіпляючись за що-небудь), ВИЛІЗА́ТИ рідше, ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАЛІЗА́ТИ рідше, П'ЯСТИ́СЯ, ПНУ́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИКАРА́БКУВАТИСЯ розм., ДРЯ́ПАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- дряпатися — Дря́патися, -паюся, -паєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дряпатися — Дряпатися, -паюся, -єшся гл. 1) Царапаться. 2) Карабкаться. Аж страшно було дивитись, як та дика степова животина дряпається копитами на кручу. К. ЧР. 92. Дряпатися на гору. Словник української мови Грінченка