1. Словник української мови в 11 томах

дряпач

ДРЯПА́Ч, а́, ч. Те саме, що дряпа́к.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дряпач — дряпа́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дряпач — -а, ч. Те саме, що дряпак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дряпач — КУЛЬТИВА́ТОР (знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів тощо), КРЕ́МЕР розм.; ПЛАНЕ́Т (перев. для обробітку міжрядь просапних культур); ДРЯПА́К, ДРЯПА́Ч, СКОРОПА́ШКА розм. (примітивне знаряддя). Словник синонімів української мови
  4. дряпач — Дряпач, -ча м. 1) = дряпак. Словник української мови Грінченка