1. Орфографічний словник української мови

дряпач

дряпа́ч

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дряпач — -а, ч. Те саме, що дряпак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дряпач — КУЛЬТИВА́ТОР (знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів тощо), КРЕ́МЕР розм.; ПЛАНЕ́Т (перев. для обробітку міжрядь просапних культур); ДРЯПА́К, ДРЯПА́Ч, СКОРОПА́ШКА розм. (примітивне знаряддя). Словник синонімів української мови
  3. дряпач — ДРЯПА́Ч, а́, ч. Те саме, що дряпа́к. Словник української мови в 11 томах
  4. дряпач — Дряпач, -ча м. 1) = дряпак. Словник української мови Грінченка