дряпач
Дряпач, -ча
м.
1) = дряпак.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дряпач — дряпа́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дряпач — -а, ч. Те саме, що дряпак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дряпач — КУЛЬТИВА́ТОР (знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів тощо), КРЕ́МЕР розм.; ПЛАНЕ́Т (перев. для обробітку міжрядь просапних культур); ДРЯПА́К, ДРЯПА́Ч, СКОРОПА́ШКА розм. (примітивне знаряддя). Словник синонімів української мови
- дряпач — ДРЯПА́Ч, а́, ч. Те саме, що дряпа́к. Словник української мови в 11 томах