дряпина
ДРЯ́ПИНА, и, ж. Неглибока у вигляді смужки ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким і гострим.
На щоці в нього засохла кров від помітної дряпини (Шиян, Баланда, 1957, 141);
При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості (дряпини, садна, порізи) необхідно ці місця до початку роботи знезаразити (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 23);
// Пошкодження на предметі, зроблене чим-небудь гострим.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дряпина — дря́пина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дряпина — -и, ж. Неглибока у вигляді смужки ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким і гострим. || Пошкодження на предметі, зроблене чим-небудь гострим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дряпина — див. рана Словник синонімів Вусика
- дряпина — ПОДРЯ́ПИНА (неглибока довгаста ранка на тілі, пошкодження на предметі, заподіяне чимсь гострим), ДРЯ́ПИНА, ПОДРЯ́ПИНКА, РОЗДРЯ́ПИНКА розм., УШКРЯ́БИНА розм. Дівчині так хотілось хоч кінчиком пальців погладити подряпини на його лиці (П. Словник синонімів української мови