дряпина
ПОДРЯ́ПИНА (неглибока довгаста ранка на тілі, пошкодження на предметі, заподіяне чимсь гострим), ДРЯ́ПИНА, ПОДРЯ́ПИНКА, РОЗДРЯ́ПИНКА розм., УШКРЯ́БИНА розм. Дівчині так хотілось хоч кінчиком пальців погладити подряпини на його лиці (П. Колесник); Ступні у дряпинах, відкритих ранках, під пальчиками кров усе літо (Т. Масенко); А Зіна з жахом дивилася на свої тендітні руки.. Під нігті часто набивалася земля, шкіра загоріла й порепалась, була вся в подряпинках від колючок (О. Іваненко); Маленькі, смагляві, в якихось роздряпинках руки її так і шурхають між стеблами та суцвіттями (О. Гончар); Лапнувся (Перехрест) за вухо. Ушкрябина взялася болячим, спухлим струпом (І. Ле). — Пор. садно́.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дряпина — дря́пина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дряпина — -и, ж. Неглибока у вигляді смужки ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким і гострим. || Пошкодження на предметі, зроблене чим-небудь гострим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дряпина — див. рана Словник синонімів Вусика
- дряпина — ДРЯ́ПИНА, и, ж. Неглибока у вигляді смужки ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким і гострим. На щоці в нього засохла кров від помітної дряпини (Шиян, Баланда, 1957, 141); При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості (дряпини, садна... Словник української мови в 11 томах