1. Словник української мови в 11 томах

дріботливий

ДРІБОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який складається з частих, послідовно повторюваних елементів.

Дріботливий сміх виприскував, радісно бадьорістю юнака, що тільки-но скінчив іспити (Досв., Вибр., 1959, 389);

Дріботливе стукання друкарок чути було ще на вулиці в розчинені вікна (Ле, Міжгір’я, 1953, 380).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дріботливий — дріботли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. дріботливий — -а, -е, розм. Який складається з частих, послідовно повторюваних елементів. Великий тлумачний словник сучасної мови