1. Словник української мови в 11 томах

дубиння

ДУБИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме,що дубня́к.

Підрозділи вийшли кожний з своєї ділянки — з молодого сосняка, з кленового гайка,.. з дубиння на південному схилі логовини (Смолич, V, 1959, 654).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубиння — дуби́ння іменник середнього роду дубняк розм. Орфографічний словник української мови
  2. дубиння — я, с., розм. Те саме, що дубняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дубиння — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови