дублер
ДУБЛЕ́Р, а, ч.
1. Той, хто паралельно з ким-небудь виконує подібну або однакову роботу.
Раніше, ніж на плечах юнака.. засяють золоті погони, він повинен десяток тисяч миль пройти по морях і океанах в учбових плаваннях — матросом, старшиною, дублером офіцера (Рад. Укр., 22.11 1962, 3).
2. Актор, що заміняє основного виконавця ролі в спектаклі.
Дублери безсумнівно потрібні. Але система дублерства не всюди і завжди можлива й придатна (Про мист. театру, 1954, 141).
3. Актор, який відтворює текст при перекладі звукового фільму з одної мови на іншу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дублер — дубле́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дублер — [дублер] -ра, м. (на) -ров'і /-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- дублер — -а, ч. 1》 Той, хто паралельно з ким-небудь виконує подібну або однакову роботу. 2》 Актор, що заміняє основного виконавця ролі в спектаклі. 3》 Актор, який відтворює текст під час перекладу звукового фільму з однієї мови на іншу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дублер — (людина) двійник Словник чужослів Павло Штепа
- дублер — дубле́р (від франц. doubler – подвоювати) 1. Той, хто замінює основного виконавця певного завдання (Д.-космонавт, Д.-актор тощо). 2. Актор, що виконує мовну партію при дублюванні кінофільму іншою мовою. Словник іншомовних слів Мельничука