1. Словник української мови в 11 томах

дуеліст

ДУЕЛІ́СТ, а, ч., заст. Те саме, що дуеля́нт.

— Та про мир Тепер шкода вже і гадати… До того ж — мислить він — завзятий Устряв до цього дуеліст (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 418).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуеліст — дуелі́ст іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. дуеліст — -а, ч., заст. Те саме, що дуелянт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуеліст — Дуелі́ст, -та; -лі́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)