дует
ДУЕ́Т, у, ч.
1. Музичний твір для двох голосів або інструментів з самостійними партіями для кожного.
Він співав заодно з нею дуети прегарним баритоном… (Коб., І, 1956, 345);
Перед відкриттям завіси чути дует з «Запорожця за Дунаєм» (Мик., І, 1957, 481).
2. Ансамбль із двох співців чи музикантів.
Оркестр стих, співала Вяльцева. Потім дует, потім знову оркестр (Головко, II, 1957, 53);
У Києві виступали 15 вокалістів — дует, тріо, квартет філармонії, солісти оперного театру (Мист., 4, 1960, 5).
3. у знач. присл. дуе́том. У два голоси; на двох інструментах.
Під баян, змагаючись з луною, співають [Уляна і Наталка] дуетом, у два голоси, дівочі приспівки (Логв., Літа.., 1960, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дует — дуе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дует — -у, ч. 1》 Музичний твір для двох голосів або інструментів із самостійними партіями для кожного. 2》 Ансамбль із двох співців чи музикантів. 3》 у знач. присл. дуетом. У два голоси; на двох інструментах. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дует — Двоспів Словник чужослів Павло Штепа
- дует — (нім. Duett, від лат. duo — два) — 1. Ансамбль з двох співаків або інструменталістів. 2. Твір, написаний для двох виконавців. Словник-довідник музичних термінів
- дует — дуе́т (італ. duetto, від італ. і лат. duo – два) 1. Вокальна або інструментальна п’єса для двох голосів або інструментів. 2. Виконання музичного твору двома співаками або на двох інструментах. Словник іншомовних слів Мельничука
- дует — Музичний ансамбль, який складається із 2 співаків або інструменталістів, також твір для такого ансамблю, часто під акомпанемент оркестру. Універсальний словник-енциклопедія
- дует — Дуе́т, -ту, -тові; дуе́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)