дует
дуе́т
-у, ч.
1》 Музичний твір для двох голосів або інструментів із самостійними партіями для кожного.
2》 Ансамбль із двох співців чи музикантів.
3》 у знач. присл. дуетом. У два голоси; на двох інструментах.
4》 перен. Про двох учасників спортивних змагань, що об'єднуються тактичною задачею або досягнутим результатом. Лижний дует.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дует — дуе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дует — Двоспів Словник чужослів Павло Штепа
- дует — (нім. Duett, від лат. duo — два) — 1. Ансамбль з двох співаків або інструменталістів. 2. Твір, написаний для двох виконавців. Словник-довідник музичних термінів
- дует — дуе́т (італ. duetto, від італ. і лат. duo – два) 1. Вокальна або інструментальна п’єса для двох голосів або інструментів. 2. Виконання музичного твору двома співаками або на двох інструментах. Словник іншомовних слів Мельничука
- дует — Музичний ансамбль, який складається із 2 співаків або інструменталістів, також твір для такого ансамблю, часто під акомпанемент оркестру. Універсальний словник-енциклопедія
- дует — Дуе́т, -ту, -тові; дуе́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дует — ДУЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для двох голосів або інструментів з самостійними партіями для кожного. Він співав заодно з нею дуети прегарним баритоном… (Коб., І, 1956, 345); Перед відкриттям завіси чути дует з «Запорожця за Дунаєм» (Мик., І, 1957, 481). Словник української мови в 11 томах