дурносмішка

ДУРНОСМІ́ШКА, и, ж., розм. Жін. до дурносмі́х.

— Дівчатка у нас теж якісь недоладні.. Оксанка — це просто дурносмішка, усе б тільки сміялася (Ів., Вел. очі, 1956, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурносмішка — дурносмі́шка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дурносмішка — -и. Жін. до дурносміх. Великий тлумачний словник сучасної мови