дурнісінько
ДУРНІ́СІНЬКО, присл., розм.
1. Даром, ні за що, без оплати.
— Нажала тобі дурнісінько півкопи жита, а ти й добридень не скажеш! (Н.-Лев., II, 1956, 8);
— Справді світ інший настає, — думала стара, — бо брат з брата дурнісінько гроші цупить, не соромлячись ні людей, ні бога (Коцюб., І, 1955, 108).
2. Зовсім даремно, без потреби, без причини.
— Ти дурнісінько на мене сердишся. Я молода, люблю товариство, — без його мені важко, — нудьга бере (Н.-Лев., III, 1956, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дурнісінько — дурні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- дурнісінько — присл., розм. 1》 Даром, ні за що, без оплати. 2》 Зовсім даремно, без потреби, без причини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дурнісінько — див. даром Словник синонімів Вусика
- дурнісінько — ДАРЕ́МНО (ДАРЕ́МНЕ рідше) (без сподіваних наслідків), ДАРМА́ (ДА́РМА рідше) (ДА́РМО рідше), МА́РНО (МА́РНЕ), БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАК розм., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РОМ розм., НАДАРЕ́МНО (НАДАРЕ́МНЕ) розм., ДУ́РНО розм. Словник синонімів української мови
- дурнісінько — Дурнісінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. Харьк. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Хата, 95. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита. Левиц. Пов. 337. Словник української мови Грінченка