духовно

ДУХО́ВНО. Присл. до духо́вний 1.

Перетворюючи природу, вони [люди] самі вже змінились, облагородились, виросли духовно (Довж., II, 1959, 169);

Поет [А. Міцкевич] зблизився з майбутніми декабристами, він духовно поріднився з Пушкіним (Рильський, III, 1956, 182).